О, Господи, як я люблю тебе Вкраїно!

Твої степи і луки, і поля…

Цвіте в мені душа калини

І воля сильная твоя.

Від Сходу я до Закарпаття

І від полісся до морів

Люблю тебе, як рідну мати

У кожному з своїх життів.

А їх у мене, вір, багато,

Бо є бажання жити на землі

І вірно голову склоняти

В безмежній вдячності тобі!

Я голос твій, мій рідний краю,

Що вірно всюди і завжди

Тебе, як сонце прославляє,

Чистішим робить од сльози.

Я дзеркало твоє, моя святая земле,

Твоє майбутнє – то моє життя.

Я – то любов велика і безсмертна,

Я – українонька твоя!