Психолог:
Наша зустріч сьогодні — незвичайна. Адже кожен із вас є господарем власних думок і має право на їх вільне висловлювання. Зібралися ми сьогодні, щоб стати трішки ближчими, ріднішими, зрозуміти себе й інших, побачити себе очима своїх товаришів, допомогти один одному змінитись. Але змінити власний стан, настрій, емоції можна в тому разі, якщо поглянути на себе збоку.
Цікаво було б відкрити скарбничку загальнолюдської мудрості, звідки ми могли б запозичити нові знання, практичні поради.
Дружба — це святе слово, святе поняття, яке можливе тільки на основі взаємоповаги та довіри. Справжньою основою для дружби є рівність.
Другом ми називаємо того, кому довіряємо.
Проблемне питання: А що ж таке ДОВІРА? (думки учнів).
Де немає повної ДОВІРИ, не може бути і дружби.
Ми переконалися в тому, що досягти гармонії в стосунках, спільних діях не так просто. Тому кожного ранку, вирушаючи в школу, не забувайте взяти з собою «валізку».
Вправа «Чарівна валіза» («чарівний рюкзак»)
Учні починають збирати «валізу» в далеку дорогу. У цю «валізу» складається все те, що, на думку групи, допомагає людині в спілкуванні з іншими, усі позитивні риси характеру, уміння, які цінують у класі.
Школярі називають такі риси характеру і якості: доброзичливість, стриманість, тактовність, товариськість, справедливість, миролюбність, життєрадісність, гумор, ерудованість, відкритість, урівноваженість, чесність, чуйність, уміння прийти на допомогу, порадити, тримати чужі секрети, співчувати, поважати співрозмовника, вислуховувати, пробачати помилки, не заздрити, не принижувати.)
(Якості учні приклеюють на уявну «валізу»)
Психолог: А зараз ми з Вами спробуємо відкрити чарівні двері Довіри.
Завдання: Вам необхідно поділитися на пари. У кожного з вас 1 пензлик, 1 аркуш паперу і фарби. Вам необхідно мовчки працювати в парі тримаючи пензлик разом однією рукою . Працюємо мовчки. Створюємо малюнок «Наш дружній колектив». Потім ми вислухаємо кожну пару.
(учні виконують завдання, потім демонструють свої творчі роботи і діляться враженнями).
Психолог: А зараз, дорогі діти, я хочу, щоб ви написали на маленьких листочках, з ким з учнів класу ви б хотіли сидіти за однією партою, а з ким би не хотіли (соціометричне дослідження)
Психолог: Дорогі ДІТИ! Поряд з вами живуть ваші ровесники. Часто їм буває сумно, погано, тривожно, душа сповнена переживаннями. І допомогти один одному можемо тільки ми, адже живемо, навчаємось, працюємо, відпочиваємо разом, в одному колективі. Подати руку допомоги слід зараз, сьогодні, бо завтра може бути пізно, і дитина так і залишиться самотньою. Не відштовхуйте від себе тих, хто потребує вашої підтримки.
Вправа «Мікрофон» (Відгуки учнів про заняття) |
