Вчитель. Ми живемо у дивовижний час. Наші житла стають більшими, а сім’ї меншими. У нас більше вигод, проте менше часу, у нас більше вчених, але менше смислу, більше експертів, але й більше проблем, більше медикаментів, але менше здоров’я. Ми говоримо надто багато, любимо надто мало, ненавидимо надто часто. Ми навчилися заробляти на життя, але не навчилися жити.
Віриться, що всі тут присутні прагнуть пошуку дороги до Господа Нашого Ісуса Христа. І щоб хоча б частинку людської душі прихилити до Бога, кожен із нас прагне стати сам на сам із собою, озирнутися довкола, зазирнути у свою душу і промовити до нашого Творця: “Вкажи мені, Боже, той шлях, ту пречисту дорогу до Тебе, аби дітям і онукам, усьому роду України стати ближче до Тебе. Бо ніде так не є нам безпечно, як із Тобою, Господи!”. А щоб легкою і дійсно освяченою була наша дорога до істини, просимо у Бога благословення на проведення виховного заходу, а у вас, шановні глядачі, уваги. |