Мета: ознайомити учнів із розвитком уявлень про будову світу; дати означення та загальну характеристику планетних конфігурацій; ознайомити учнів із законами Кеплера; дати означення горизонтального паралаксу; сформувати уявлення про способи визначення відстаней до небесних тіл.
Основні поняття: система світу, конфігурації планет, сполучення (верхнє та нижнє), протистояння, елонгація (західна та східна), квадратура (західна та східна), афелій, перигелій, середня відстань до планети, паралактичне зміщення, горизонтальний паралакс, астрономічна одиниця.
Обладнання: модель Сонячної системи.
Учні повинні мати уявлення про: історичний хід розвитку уявлень про будову Сонячної системи; роль Арістотеля, Птоломея, Коперника та інших учених у формуванні сучасних уявлень про світобудову; розміри тіл Сонячної системи; форму орбіт планет та особливості їхнього руху навколо Сонця; паралактичне зміщення.
Учні повинні знати: суть геліоцентричної систем світу; основні конфігурації планет; будову Сонячної системи та назви її великих планет; зміст трьох законів Кеплера; афелій, перигелій, горизонтальний паралакс; величину астрономічної одиниці.
Учні повинні вміти: визначати відстань до світила за його паралаксом і навпаки. | 
